Динамо перемагає юніорів Зорі, Кривбас — нові “мужики”. Підсумки 21-го туру УПЛ

Перше враження від туру – це відсутність цілісного враження. На догоду збірній (Сергій Ребров хотів отримати гравців із Шахтаря, Динамо та Дніпра-1 якомога раніше) тур розтягнувся настільки, що перестав сприйматися як єдине ціле. Із найочевиднішого: починали тур футболісти у снігопад, завірюху, з м’ячем, що зливався з покриттям – а закінчували в такому теплі, що більшість футболістів навіть футболкам без довгих рукавів віддавали перевагу.

Але цікавого у будь-якому випадку було багато.

Яке майбутнє у Зорі?

Центральний матч туру не вдався. Його зіпсував конфлікт усередині Зорі: ціла низка гравців відмовилася виходити на матч. Як це прокоментував начальник команди:

«Має місце грубе порушення контрактних зобов’язань деяких футболістів, а саме — необґрунтований невихід на гру деяких з них, а також скарги на стан здоров’я, які не підтверджені нашою медичною службою.

Після гри з Минаєм футболісти заявили, що не згодні з датою отримання премій і бойкотуватимуть матч проти Динамо. Наступного дня після гри з Минаєм, у клубі розпочалося службове розслідування за даним фактом: футболістам було запропоновано в письмовій формі пояснити причину відмови від участі в матчі з Динамо. Футболісти відмовилися вказувати причини, пославшись на те, що вони візьмуть участь у матчі».

При цьому багато лідерів Зорі вийшли в основі – упереміш із юніорами, для яких це був перший матч на професійному рівні. Відразу стали говорити про поділ цих двох “кланів” за принципом “легіонерів” та “українців”, але я б звернув увагу, що Герреро теж просидів весь матч у запасі. Ні, на конфлікт пішли саме ті, хто здобував бронзові медалі, незалежно від паспорта – просто українців серед них переважна більшість.

Добила Зорю заборона Динамо на участь у матчі тих гравців Зорі, які були у Динамо орендовані. Безумовно, ніхто з них і так не був основним – але саме внаслідок страйку той самий Боль мав би чудові шанси підмінити Батагова. А так вийшла трохи фантасмагорічна ситуація, в якій гравці рівня збірної (наприклад, Коджо Азіангбе грає за Того) виходять на одне поле з юніорами, дебютантами. На цьому футбол, по суті, закінчився. Зрозуміло, що Динамо легко виграло – ще не вистачало, щоби кияни не змогли впевнено обіграти напівдубль 12-ої команди ліги.

Тепер у Зорі два тижні, щоб за будь-яку ціну вирішити конфлікт – бо такий склад, як у вівторок, і боротьбу за виживання не виграє. “Страйкарі” позбавили нас видовища, але їх теж можна зрозуміти. У ситуації, коли клуб був змушений грати без, приблизно, 15 “страйкарiв” та “динамівських”, він випустив у стартовому складі 6 легіонерів – і ще сьомого на заміну. Тобто платити зарплату у валюті семи іноземцям у Зорі можливість є, а розрахуватися за боргами за “бронзу” з тим самим Батаговим – ні.

Як Металіст 1925 уникатиме вильоту?

Харківський клуб просто жахливий, про це я вже писав. Але в матчі з Рухом усі хвороби досягли піку: команда Віктора Скрипника виглядала якимсь аматорським колективом, який через непорозуміння вийшов проти профі. Жахлива гра в обороні призвела до чотирьох пропущених ще до перерви. Рух може шкодувати про перерву на збірні: він зміг перемогти, витративши явно не всі свої сили, через тиждень це могло б відіграти ключову роль.

Проблема нового проекту “двадцять п’ятих” – у тому, що він оголив слабке місце, навіть близько рівноцінно не пiдсиливши козирі. Скрипник зробив собі ім’я атакуючим футболом, він вірить у контроль м’яча як у догму – і тому харківський клуб залишає багато вільних зон. Але із захистом цього Металіста 1925 прямий наслідок такої тактики – безліч гольових шансів для суперника! А посилення атаки, навіть у комплекті з Юрченком та Гармашем – ну таке… Руху, як бачимо, забили, з “автобусною” тактикою могли б і не забити. Але, вибачте, із “автобусною” тактикою могли зіграти 0:0, а так зіграли 1:4.

Інша проблема Металіста 1925 – у тому, що цю проблему не можна вирішити очевидними рішеннями. Трансферне вікно в Україні неймовірно довге, настільки довге, що 99% уболівальників і не знають, коли воно закривається – але 12 березня це таки сталося. Жодні скарби нового власника не допоможуть “просто” укрiпити оборону, набирати можна лише вільних агентів, кожен із яких із самого початку викликає запитання: чому такий чудовий гравець зустрів початок сезону без клубу?

Із тренером теж складна історія. Звільнити Скрипника можна будь-якої миті, але чи багато хороших тренерів підуть у проект, у якому потрібно рятувати ситуацію за дев’ять матчів і без трансферів? Загалом все погано, і зараз харків’яни виглядають головним претендентом на виліт.

Якого тренера знайде Буткевич за перерву на збірні?

Гра на Оболоні була шансом для Сергія Шищенка. Легендарний у минулому гравець, який не добивався жодних успіхів як тренер, раптово отримав шанс після відставки Калiтвiнцева – у статусі виконувача обов’язків. Перший матч на рівні УПЛ тренер Шищенко мав зіграти з Оболонню, яка не перемагала 9 матчів. Але матч із командою, яку до початку весняної частини чи не в претенденти на чемпіонство писали, став для “пивоварів” можливістю цю серію перервати.

Звичайно, багато в чому це обумовлено можливістю 99% часу провести в більшості. Якби у футболі можна було давати дві червоні картки за одне порушення, Чоботенко на другій хвилині заслужив би обидві. Насамперед, він зірвав чистий вихід віч-на-віч – причому зробив це дуже грубо! За такий фол він би заслужив червону картку на будь-якій частині поля. Це нерозсудливість у чистому вигляді, і до зміни тренера Чоботенко такого не дозволяв.

Такі рішення зазвичай обумовлені накачуванням з минулої доби: “битися, боротися, не програвати жодного єдиноборства”. Як наслідок, Оболонь отримала можливість грати з перевагою та виграти, реалізувавши далеко не єдиний свій момент. Полісся все більш умовно бере участь у гонці навіть за п’яте місце (не з таким Рухом йому змагатися), а Шищенко може вже під час перерви на збірні поступитися своєю посадою комусь більш статусному.

Скільки перемог в ендшпілі вирвуть “мужики” Вернидуба?

Поки Полісся відвалюється все далі, Кривбас одержав чергову трудову перемогу. Грати проти криворіжців стали набагато обороннішими, забивати команда Вернидуба стала різко меншою, але очкове відставання від Шахтаря не зростає.

Колос, в принципі, відбивався б у Кривому Розі, незалежно від розкладів у таблиці. Він це робив досить впевнено у першому таймі, більш-менш непогано – першу половину другого, але наприкінці на ворота Фесюна обрушився справжній град ударів. Багато атак Кривбаса запорола, і Колосу могло повести, але на останній компенсованій хвилині більярдний удар Бізімани приніс всьому Кривому Розі екстаз.

Ця перемога – вже третя у сезоні, оформлена Кривбасом на останніх хвилинах. Вересу ще у вересні команда Вернидуба вбила переможний на 85-й хвилині, а проти Олександрії за останні чверть години взагалі встигли перетворити 0:1 на 2:1. Враховуючи, як раніше любили за голи наприкінці Зорю Вернидуба, можна сказати, що в Україні з’явилися нові “мужики”.

До того ж тренер тренером, але важливо розуміти, що йому дуже якісно відповідає клуб. Парою абзаців вище можна прочитати, до чого теж може призвести емоційне накачування – і Кривбас вириває перемоги не однією нею. У “президентського” клубу дуже глибокий склад: той же Кожушко, який закінчував першу частину сезону серед найкращих бомбардирів усієї ліги, 2024-го втратив місце в основному складі.

При цьому Кожушко віддав гольову передачу на переможний гол і міг забивати трохи раніше. Проти Колоса він вийшов на заміну – так само, як Хомченовський, Вакулко та Задерака (який теж міг забивати), троє теж дуже відомих і майстерних за мірками УПЛ гравця. Твердохлібу складно здобувати хоч якийсь час, Жан По, який допоміг вирвати ту саму перемогу над Олександрією, теж переглянув гру проти Колоса з найкращих місць. У Кривбасу довга лава, і на довгій дистанції це може виявитися значущим, ніж просте “у команди є Сваток і Пiхальонок”.

Дніпро-1 вибуває з чемпіонських перегонів

Єдину нічию в турі віце-чемпіон скачав з ЛНЗ – і це точно не можна назвати “Дніпро-1 втратив очки”.

Якщо хтось і мав вигравати цей матч, то тільки черкаський клуб. Це він провисів весь матч на воротах Волинця, пропустив через єдину помилку центру оборони – і не виграв матч лише через безліч власних нереалізованих моментів та сейвів голкіпера.

Дніпро-1 зараз просто не готовий стабільно добувати результат. Так, у нього у складі є дуже класні гравці – але також є і футболісти, які в тому ж таки ЛНЗ не пробилися б у заявку. Максимов вдруге за три матчі робить зворотну заміну Ківінди: випускає у другому таймі, а потім замінює його. Очевидніше продемонструвати невдоволення короткою лавкою просто неможливо.

На відміну від попереднього туру Максимов тепер робить заміни. Але він змушений намагатися посилити гру юніорами, і це передбачувано ні до чого доброго не приводить. Дорослі гравці, навіть коли не у формі, все одно від матчу до матчу залишаються у старті: Горбунов зараз точно не грав би, якби у нього була хоч якась альтернатива. Як наслідок, Дніпро-1 провалює другу частину сезону.

Розгром туру

Про Шахтар цього разу писати нема чого: перевага в домашньому матчі з Минаєм була настільки тотальною, що навіть з багатьох “двосторонок” можна зробити більше висновків. Скромний рахунок 2:0 не повинен вводити в оману: тільки відмінний матч Кемкіна і два попадання до каркасу воріт завадили “гірникам” перемогти з дуже великим розривом в рахунку. Кевін після дубля, який він оформив Колосу після виходу на заміну, передбачувано став гравцем основи – а ось Траоре залишається запасним. Що ж, Сікан частково виправдав довіру гарним голом.

Щоправда, навіть Минай, найбанальнішими лонгболами, кілька разів влаштував паніку на половині поля суперника. В обороні у Шахтаря справжній вакуум, і Пушичу треба з цим щось робити.

Вибір туру

Богдан Когут провів в основі три перші матчі Вереса цього року, буквально тиждень тому чудово відіграв проти Динамо – але в Одесі опинився у запасі. Місце у рамці посів Євген Паст, який попередній сезон провів якраз у Чорноморці. І ця ставка на колишнього спрацювала: Паст провів відмінний матч і неодноразово рятував Верес від вірних голів.

Гол туру

Переможний гол Оболоні вийшов неймовірним:

Збірна туру

Кемкін (Минай) – Сич (Рух), Попов (Динамо), Дубко (Оболонь), Дібанго (Кривбас) – Квасниця (Рух), Бізімана (Кривбас), Черненко (Оболонь), Плюмен (Рух) – Ванат (Динамо), Мрвальєвич (Верес)

Тренер: Пономарьов (Рух)