Вернидуб будує у «Кривбасі» «мужиків v2.0»: ефективний футбол, син у штабі, монстри Дібанго та Бескоровайний

В УПЛ з’явилася ще одна команда, яка виступає вище очікувань (принаймні на старті сезону) та виділяється на тлі багатьох інших колективів – «Кривбас» Юрія Вернидуба.

Отримати цей статус криворіжці могли раніше, але постійно було відчуття, що чогось зовсім трохи не вистачає – десь результату, як наприкінці весни у боротьбі за єврокубки, десь хорошої гри.

У кампанії 2023/24 вдалося відновити баланс та змусити вболівальників вдаватися до аналогій з «мужиками» луганської «Зорі» багаторічної давності.

Загалом весь проєкт «Кривбаса» зараз справляє хороше враження: робота над інфраструктурою, розвиток на дитячо-юнацькому та жіночому рівнях, активна діяльність у медіапросторі тощо.

Ми ж розберемо виключно футбольну складову в основній команді, яка після 0:1 з «Олександрією» видала серію з 6 матчів без поразок (4 перемоги та 2 нічиїх). І станом на цю мить вийшла на 2-ге місце у таблиці, поступаючись «Шахтарю» трьома очками.

Кривий Ріг повернувся в УПЛ за підсумками незавершеного розіграшу першої ліги – до повномасштабного вторгнення РФ «Кривбас» йшов другим після «Металіста», маючи велику перевагу над третім місцем.

Втім, у керівництва були інші плани – як на тренера, так і, відповідно, на футболістів. Клуб припинив співпрацю з Бабичем та призначив Вернидуба, який повернувся в Україну. Повернувся, нагадаємо, ще 26 лютого, а 27-го мобілізувався (згодом – вступив до артилерійської дивізії). Одразу після початку вторгнення, маючи на той момент чинний контракт з молдавським «Шерифом», який грав з «Брагою» в 1/16 фіналу Ліги Європи. Тобто тоді, коли ніхто не знав, що буде далі.

Ближче до літа ситуація стала зрозумілішою, зокрема з можливим відновленням змагань. Вернидуб допустив повернення до роботи саме в Україні у випадку наявності хорошої пропозиції. І вона поступила від президента «Кривбаса» Костянтина Караманіца.

Наказом Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного тренера перевели до Кривого Рогу для подальшого проходження військової служби, щоб, як йшлося у листі Міністерства оборони, «у вільний від виконання службових обов’язків час надавати необхідну методичну допомогу тренерському колективу в підготовці спортсменів до змагань за умови дотримання законодавства про працю».

Під нового коуча почали збирати склад – тоді у першій лізі взагалі була неприємна ситуація, адже велика кількість футболістів не приїхали з-за кордону.

Клуб підійшов до цього процесу радикально. Ще влітку 2022-го колектив сильно видозмінився, а сьогодні залишилося тільки 5 виконавців, які були з криворіжцями восени 2021-го.

На старті сезону обрана «Кривбасом» стратегія здавалася неефективною – не перемогли в жодному з перших 7 матчів (3 нічиїх та 4 поразки), а Вернидуб почав говорити про потенційну відставку:

💬 «Це сьома моя післяматчева пресконференція. Й, знаєте, я вже сюди ходити не хочу. Нема бажання приходити та коментувати матч. Про що говорити… Якщо команда не може забити, не може виграти. Важко. Не можу це зрозуміти. У мене вже таке відчуття, що тут два варіанти, чому так. Певно, тут перший варіант – поганий тренер.

Час щось змінювати у цьому житті. Всю команду не зміниш, може треба змінити тренера. От така пропозиція… Можливо, не заслуговую. Мені легше було їздити на фронт й там допомагати. А тут… Тут поки важко. Поки не можу зрозуміти, з чим це повʼязано».

Вже цього року він підтвердив, що все дійсно йшло до завершення роботи:

💬 «Слід подякувати президенту клубу, який усе це терпів. Так, думки про відставку були. Хотів піти після виїзного матчу з «Олександрією» (0:2). Бачив, що ми хоч і працюємо, але нічого не виходить. Я просто не міг зрозуміти: «Чому?». Дякую керівництву клубу, яке мене підтримало – і ми потихеньку досягли того, чого хотіли».

За три трансферних вікна Вернидуб запросив у «Кривбас» три десятки нових гравців:

У переліку немає Кліма Приходька (був у структурах «Шахтаря» та «Динамо») та Богдана Сарнавського, який вже пішов – обидва перебували в оренді перед повномасштабним вторгненням, але потім підписали повноцінні контракти.

Робота «Кривбаса» на ринку дуже нагадує сейв у Football Manager, коли у слабкій/середній команді хочеться максимально швидко змінити склад. Однак у випадку криворіжців треба враховувати контекст, який робить настільки масштабну перебудову аргументованою – війна.

«Кривбас» спрацював добре, зміг:

Знайшлося місце також легіонерам. До свого екстренера по «Шерифу» приїхав боснієць Ріфет Капич, на якому клуб за рік заробив 500+ тисяч євро, продавши у «Валмієру».

Проте найголовніше – «Кривбас» швидше за інших зрозумів, де варто шукати гравців. Поки хтось скаржиться на відмови іноземців, криворіжці запрошують новачків з регіонів, де війна футболістів лякає не так сильно. Це балканські країни (на заміну Капичу взяли хорвата Хрвоє Ілича) та Африка.

Кейс 21-річного фулбека Івана Дібанго, про перформанси якого йтиметься пізніше, доводить, що це може бути вдала стратегія. У минулому сезоні до «Кривбаса» приїхали Даніель Соса (25-річний форвард збірної Нігеру) та вінгер Жан-Морель По (26-річний івуарієць, який через різні проблеми взагалі не грав, але на тренуваннях заслужив на повноцінний контракт після терміну оренди).

Влітку цього року прийшов 26-річний опорний хавбек збірної Руанди Джихад Бізімана, а у вересні клуб оголосив про підписання двох ганців: 19-річного форварда Прінса Аду та 23-річного центрбека Конаду Ядома (у якого 7 матчів за дорослу збірну).

У «Кривбаса» є унікальна історія – у штабі Вернидуба працює його син Віталій, який після минулого сезону завершив ігрову кар’єру у віці 35 років. В його обов’язки входить робота з обороною, а також він виступає як «посередник» між командою та тренерами.

Однак у нього є ще одна цікава функція – заспокоювати батька, коли у того здають нерви під час матчів.

Для вболівальників емоційна поведінка Вернидуба-старшого – не дивина. Та що там, якщо у своєму ж першому матчі на посаді коуча «Кривбаса» він вліз у скандал:

Це повторювалося неодноразово, зазвичай навіть за ідентичним сценарієм – публічні звинувачення на адресу арбітрів (тут, тут, тут та тут) та згодом вибачення за перехід межі.

Новий сезон розпочався так само – у матчі 1-го туру проти «Олександрії» (0:1) у криворіжців знову було багато питань до суддів, на тлі чого виник мініконфлікт зі штабом Руслана Ротаня:

Втім, останнім часом візуально став стриманішим. На це є дві причини. Перша – команда має хороші результати, а отже якісь помилки рефері не стають ключовими. Друга – батька тепер «контролює» Віталій, заспокоюючи у технічній зоні.

Це доволі регулярна практика, яка потрапляє в телетрансляції, як от проти «Олександрії» – Вернидуб-молодший відтягував Вернидуба-старшого від лави запасних суперника:

Або з «Оболонню» (0:0), коли застеріг від нового конфлікту з суддями.

Вернидуб-тренер – це завжди швидше про прямолінійний футбол, ніж про щось сучасне комбінаційне. Так було у «Зорі», так було у «Шерифі», так є у «Кривбасі».

Часто стиль його команд сприймається як негативне «битися-боротися», але насправді це дещо більше та складніше. Принаймні, допоки не трапляються ігри зі схожим за ідеологією суперником. Наприклад, як нульова нічия з «Оболонню», на яку було важко дивитись. Це єдиний матч «Кривбаса» у сезоні, де він наніс менше 13 ударів – аж цілих 6.

Якщо оцінювати на дистанції, то точно не можна сказати, що пріоритетна ставка Вернидуба – це «битися» та «боротися». Так, без цих елементів його футбол неможливий, але на перший план виходять інші чесноти.

Перш ніж перейдемо до них, поглянемо на несподівану статистику, від якої треба відштовхуватись:

Отже, які висновки звідси:

▶️ «Кривбас» мало вступає у єдиноборства у порівнянні з всією лігою;

▶️ «Кривбас» у завершальних стадіях атак діє не бездумно – це точно не про абиякий підхід до чужих воріт з обов‘язковим абияким ударом, про що свідчить середня дистанція спроб;

▶️ «Кривбас» не лупить лонгболи та шукає складніші варіанти для створення гостроти, про що свідчить середня дистанція пасів.

При цьому є цифри, які створюють парадокс. Наприклад, у середньому криворіжці виконують по 3.31 передачі на одне володіння – менше лише у «Миная», «Оболоні» та «Колоса». Також у середньому команда виконує 338 пасів – це 11-й показник ліги.

Як тоді у цьому розібратися? Пояснення криється у трьох наступних тенденціях:

▶️ «Кривбас» – найактивніша команда чемпіонату у третій зоні (відбори, підбори, спроби тиску);

▶️ «Кривбас» у середньому віддає вперед 125.84 паса, це більше, ніж «Шахтар», а загалом 4-й показник в УПЛ;

▶️ У «Кривбаса» за 7 матчів назбиралося 777 володінь – більше, ніж у «Шахтаря» та стільки ж, як в «Олександрії».

Секрет – в інтенсивності роботи у різних фазах гри, зокрема у момент перехоплення м‘яча. Ознака тих самих «мужиків».

Криворіжці готові ризикувати та одразу грати вперед, бо усвідомлюють, що можуть витримувати темп та у разі втрати знову миттєво вступати у відбір. А ця гра вперед – не банальні довгі передачі, а швидкі середні/короткі паси, нехай часто й у боротьбу.

Ше один важливий фактор – у пресингу команда не діє проактивно, тобто не летить у суперника (за інтенсивністю таких дій далеко від лідерів). Навпаки – просто насичує зону та позиційно перекриває усі шляхи постачання.

Цими нелегкими у виконанні задумами прямолінійність «Кривбаса» відрізняється від прямолінійності інших команд, перегляд матчів яких за відчуттями є нуднішими.

Команда Вернидуба натомість користується підбором виконавців під високі швидкості та витривалість, завдяки чому тисне впродовж усіх 90 хвилин та створює моменти (переважно з флангів, кроси/простріли). Таким чином у період з 75-ту по 90-ту хвилину було забито 4 голи (більше лише у «Полісся»).

«Кривбас», до речі, зараз лідер УПЛ за xG – 13.9 (знову переважають «Шахтар), але не всі клуби провели 7 матчів (у «Динамо» 13.0 за 4 гри).

Наочно ж система виглядає так:

1. Високе розташування у спробах тиску (з вичікуванням, а не з активною грою у м‘яч), витримка ритму «вперед-назад»

Перекриття шляхів на чужій половині:

Насичення зони в останній третині:

Перебудова в оборону після спроб тиску (тут – за 15 секунд):

2. Швидкі контратаки

Введення м’яча голкіпером, просування хавбека, середній пас на фланг та подача із заробленим кутовим, на все – 12 секунд:

Перехоплення, обіграш на фланзі, пас у відрив нападнику та передача під удар на лінію карного, на все – 10 секунд:

Єдина ланка, яка у «Кривбасі» майже не зазнає ротації – четвірка захисників.

Все тому, що до них, як й до голкіпера Кліщука та опорника Бізімана, немає претензій. Ні щодо білд-апу (в руандійця 86.6% точних передач у третю зону, 2-й найкращий відсоток в УПЛ), ні щодо дотримання моделі грі, ні щодо безпосередньо захисних обов’язків.

Кліщук у воротах часто виручає, коли того потребує ситуація – по 2.77 сейви за матч, по 0.29 зупинених xG (більше лише в Олега Мозіля з «Металіста 1925»), загалом за 7 турів вже врятував від 2.2 очікуваних голів.

Звичайно, роботи все ж не так багато, як у інших голкіперів, це заслуга оборонців:

Пункт про другі тайми – знову про «мужиків» та готовність тримати темп до кінця, коли опоненти підсідають.

Що стосується індивідуальних перформансів, то тут у кожного унікальна історія.

Якщо поглянути у статистику, то «Кривбас» не в топі за гостротою з кутових – 39 розіграшів, 5 ударів, xG 1.10, 1 гол. Не надто вражає.

Проте черговий парадокс – загалом 5 з 13 своїх м’ячів криворіжці забили після стандартів, просто не з прямих розіграшів. 4 рази це траплялося після атак другим темпом, бо Вернидуб дає вказівку залишатися попереду та очікувати на повторну подачу.

Бескоровайний у сезоні відзначився тричі – і кожен з його голів став наслідком ще однієї передачі в карний після невдало виконаного кутового/штрафного:

⚽️ проти «Шахтаря» (ВІДЕО);

Одного разу за таким сценарієм забивав Хомченовський – теж проти «Шахтаря» (ВІДЕО). Тому роботу над стандартами заносимо в актив штабу Вернидуба.

У парі центрбеків за креатив відповідає Стецьков. Не треба дивуватись, що у нього гірші цифри, ніж у Бескоровайного – 66.2% точності пасів в білд-апі проти 87.2% в останніх 5 турах. Все тому, що Данило рідко ризикує, а Тимур – регулярно намагається видати ось такі передачі:

Іноді це призводить до голів – одна з діагоналей Стецькова цього сезону закінчилася асистом на Задераку у матчі з ЛНЗ (ВІДЕО):

Звідки у Стецькова такі вміння? Відповідь у тому, що він є профільним фулбеком – там грав в «Олександрії», а у центр його перевели після трансферу у «Кривбас».

Далеко не номінальним фулбеком є Понєдєльнік – для нього це нова роль, яку знайшов штаб Вернидуба, бо за «Гірник-Спорт» у першій лізі грав справа у півзахисті.

Найбільша загадка – як криворіжцям вдалося знайти Дібанго. У березні 2021-го він опинився у білоруській «Іслочі», покинувши рідний чемпіонат Камеруну. За 2 сезони провів 49 матчів, в яких зробив 14 результативних дій (5+9).

Якимось чином це не привернуло увагу хороших клубів, тому у серпні 2022-го Іван поїхав в Естонію до «Левадії», за яку жодного разу не зіграв – бо у вересні його орендував «Кривбас». Цього літа термін продовжили, але з правом викупу, яким клуб очевидно скористається, маючи хороші шанси вигідно відбити витрати у майбутньому.

Попри проблеми, які є у Дібанго з позиціюванням у захисті, він все одно претендує на звання найкращого фулбека ліги. Цупкий, витривалий, агресивний, а найголовніше – небезпечний біля чужих воріт.

🅰️ проти «Зорі» (ВІДЕО, тут атаку ще одним класним закиданням розпочав Стецьков);

🅰️🅰️ двічі проти «Шахтаря», впоравшись з Гочолейшвілі (ВІДЕО ТА ВІДЕО).

Водночас він лідер серед флангових захисників за відборами та підборами, 7-й загалом за поверненнями у контрпресингу, виграє 70% єдиноборств в обороні та робить мінімум 5 перехоплень за матч.

Окрім цього, Дібанго не боїться йти у дриблінг – і виходить переможцем у 64% випадків. Для УПЛ – максимально яскрава особистість (просто глянтьте це міні-інтерв’ю) та гравець, заради якого хочеться вмикати матчі «Кривбаса».

У півзахисті та атаці за персоналіями скупіше. Ілич частково замінив Капича за функціями, хоча діє трохи глибше, але не за впливом. Зліва в атаці стабільне місце в основі має Хомченовський, коли не травмований, а на гібридній позиції під форвардом ротація – Луньов або Вакулко. У центральному трикутнику також виходить Приходько (частіше за інших запасних).

З нападниками у Вернидуба невизначеність – допоки знову травмований Соса, там по черзі грають Кожушко та Дебелко.

І виходить, що головна зброя – правий вінгер Задерака. Однак він цілком заслужив, щоб окремо акцентувати увагу на його грі. Максим не тільки є лідером атаки «Кривбаса», а за деякими ключовими метриками взагалі створює конкуренцію у всій лізі.

За xA, xG та ключовими передачами суперниками Максима є динамівці – Буяльський, Андрій Ярмоленко та Владислав Ванат. Це багато про що говорить. Ну і варто підкреслити, що Задерака встигає не лише креативити, але і відпрацьовувати в системі – зокрема ефективно діяти в пресингу, про що свідчить лідерство за підборами та відборами у третій зоні.

Бонус: проти «Колоса» вінгер поклав випадковий з помилкою голкіпера, але видовищний гол з нульового кута (ВІДЕО).

Відкрити такого ефективного системного гравця, як Задерака – це, звісно, добре. Однак є відчуття, що цьому «Кривбасу» явно не вистачає якогось яскравого лідера попереду – такі у Вернидуба постійно були у попередніх командах.

Лідера, який умовно в матчі з «Оболонню» (0:0) міг би взяти ініціативу на себе та самотужки зробити різницю на полі, як її на фланзі робить захисник Дібанго.

У цієї теми є одразу кілька похідних, одна з яких – враження від перегляду матчів. Можливо, частково саме через відсутність яскравих атакувальних виконавців перформанси «Кривбаса» багатьом іноді здаються не надто привабливими, хоча, як було продемонстровано вище, стиль Вернидуба не є чимось примітивним.

«Головне – не спіймати зірочку, а працювати далі у тому ж дусі, як працювали. І навіть більше», – слова Вернидуба після перемоги над «Колосом» (3:0), в яких закладена істина щодо сподівань на якісь серйозні досягнення.

У суботу «Кривбас» зіграє з «Ворсклою» – з суперником, який грає у футбол та дає це робити іншим (що довела зустріч з «Динамо»), а отже це потенційно комфортне середовище для продовження серії криворіжців.

До речі, Вернидуб та його команда поки успішно відстоюють прогноз єдиної представниці Tribuna.com Іри Козюпи у наших зіркових передбаченнях на сезон, де вона пророкувала «Кривбасу» та «Чорноморцю» боротьбу за єврокубки, а то й за третє місце.