Впродовж останніх шести місяців Тернопільська область досвідчує повномасштабну російсько-українську війну. У цей час місцеві жителі навчилися пристосуватися до нових правил і умов. Вони проявили єдність і наполегливо продовжують йти до Перемоги. У цій статті ми пригадаємо основні події, як вижити в таких умовах. Від першої повітряної тривоги до активної допомоги переселенцям, від дерусифікації до пожеж з нез’ясованою походженням, ці шість місяців були сповнені напруження та випробувань. Але тернополяни впевнені: вони пройдуть через це і, безумовно, переможуть.
Від початку повномасштабної російсько–української війни минуло вже шість місяців. Тернополяни навчилися жити за новими правилами. У єдності наша сила, продовжуємо торувати шлях до Перемоги!
Важко повірити, що вже шість місяців триває війна. Наші захисники героїчно стримують російських злочинців, які руйнують життя наших громадян. Волонтери збирають кошти для армії та допомагають тим, хто втратив дім. Ми вистоїмо та неодмінно переможемо.
Пригадаємо основні події, як усе було.
24 лютого. День, коли почалась війна. У багатьох інших регіонах лунали перші вибухи. 0 7.30 лунає перша повітряна тривога у Тернополі. Багато тернополян ще не розуміють, що сталося та чому гудуть сирени. Ті, хто дізнався про початок війни, ще не знає, що потрібно робити. Скликають термінову раду оборони області. Навчальні заклади переходять у дистанційний режим роботи. На в’їздах до міст облаштовують блокпости. Тернополяни масово йдуть до військкомату та записуються у лави тероборони.
Відео дня
Вже опівночі лунає друга повітряна тривога. Якщо ще зранку тернополяни не знали, що робити та не йшли в укриття, то вже вночі укриття були заповнені. У сховищах усі чекали світанку.
25 лютого. Тернополяни масово організовують гуманітарні штаби. Збирають усе необхідне для військових. До центру переливання крові черги з десятків місцевих. Люди йдуть до військкоматів. У багатоповерхівках вимикають ліфти задля безпеки громадян. Також починає діяти світломаскувальний режим.
В цей день героїчно загинув матрос Віталій Скакун з Бережан. Він підірвав із собою Генічеський автомобільний міст, щоб не пропустити ворога.
26 лютого. Поліція відпрацьовує звернення тернополян про підозрілих людей. У місті з’являються підозрілі мітки на дорогах, які замальовують місцеві. Також забороняють піднімати в повітря квадрокоптери. У області вводять комендантську годину з 22.00 до 6.00.
27 лютого. Забороняють продавати алкоголь, а всі чоловіки від 18 до 60 років повинні стати на облік у військкоматі. У місто прибувають перші переселенці з інших регіонів.
3 березня. Усі потяги зі Сходу стали евакуаційними. До Тернополя та області щодня прибувають сотні переселенців, яким надають прихисток у школах та благодійних центрах. Рада оборони області вирішує конфісковувати автомобілі у водіїв, яких спіймали напідпитку.
6 березня. Тернополяни збирають підписи під зверненням до світових лідерів з проханням закрити небо над Україною. До збору долучились і наші журналісти. Однак, незважаючи на десятки тисяч підписів, це не принесло ніякого результату.
8 березня. Попри війну тернополяни вітають своїх жінок та купують квіти.
9 березня. Підприємці поступово починають відновлювати роботу. Запрацював ЦУМ. Влада закликає підприємців повертатися до роботи, щоб економіка не зупинялась.
10 березня. «Сухий закон» відмінили – рада оборони області дозволила продаж пива.
16 березня. На випадок надзвичайного стану у місті визначили пункти безкоштовної роздачі питної води. Почали перевіряти та ремонтувати колонки–качалки.
18 березня. На Тернопільщину активно переїжджають підприємства з регіонів, де тривають бойові дії. Вони і досі працюють у нас.
21 березня. У Тернопіль надійшла допомога від Ілона Маска – системи для підключення супутникового інтернету Starlink для установ, які забезпечують життєдіяльність міста.
31 березня. Рада оборони області вирішує, що порушникам комендантської години вручатимуть повістки до військкомату, принаймні чоловікам.
3 квітня. Увечері під час повітряної тривоги тернополяни почули вибух. Стався перший «приліт» на Тернопільщину. Сили протиповітряної оборони збили ворожу ракету. На щастя, ніхто не постраждав.
5 квітня. Не встигли тернополяни оговтатись від першого прильоту, як на Кременеччині збили ще одну ворожу ракету. Уламки пошкодили контейнери з аміачним добривом. Це стало причиною підвищення рівня аміаку у воді у кількох населених пунктах. На щастя, за кілька днів показники знизились, і небезпека минула.
6 квітня. Запрацював проєкт виплати грошової допомоги переселенцям від ООН. Сотні людей стояли, щоб заповнити заявки на виплату.
9 квітня. У Тернополі почали дерусифікацію та декомунізацію. Пам’ятник Пушкіну демонтували. Згодом зняли Літак на «Східному», перейменували 13 вулиць, демонтували пам’ятні радянські таблички.
10 квітня. Окупанти взяли в облогу металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі, де були і наші земляки. Зараз вони у полоні.
12 квітня. Біля головного відділення «Укрпошти» черга з десятків тернополян. Вони прийшли купити марку «Рускій воєнний корабль іді…». Ця марка наробила справжнього ажіотажу. Її перепродавали в десятки разів дорожче.
15 квітня. Рада оборони області зменшує час комендантської години. До нині вона стала з 23.00 до 5.00. У цей час тернополяни мають дотримуватись і світломаскувального режиму.
16 квітня. З цього дня дозволяють продаж будь–якого алкоголю, щоправда з 11.00 до 17.00. Пиво можна купувати до 21.00. А ще у цей день відновили роботу театри.
24 квітня. Тернополяни святкують Великдень. Служби проводили зранку. Рада оборони області заборонила нічні богослужіння. Кошики тернополяни традиційно освячували у суботу.
27 квітня. В області зменшили кількість блокпостів. Залишили лише сім.
2 травня. У Тернополі відновили роботу дитячі садки, щоправда лише ті, які обладнали укриття.
3 травня. На заправках з’являються довгі черги через початок паливної кризи. Щоб заправити авто, водії чекають по кілька годин. У місті значно менше машин – люди економлять бензин та дизель.
25 травня. Тернополяни розкупили сіль у магазинах та на ринку. Все через знищення потужностей найбільшого підприємства з виробництва солі в Україні.
1 червня. Дозволили рух громадського транспорту під час повітряної тривоги.
11 червня. Окупанти ракетами обстріляли Чортків. На щастя, дивом обійшлося без жертв. Значно пошкодили житлові будинки та автомобілі. Люди тікали з міста.
14 червня. Після подій у Чорткові тернополяни налякані – під час чергової повітряної тривоги у місті чути вибухи. На щастя, це ППО збила ворожі ракети. Ніхто не постраждав.
11 липня. В управлінні освіти обласної адміністрації повідомили, що діти таки можуть піти до шкіл на навчання з 1 вересня, але за умови наявності облаштованого укриття. В області почали обстежувати укриття та дали рекомендації, щоб виправили недоліки до початку навчання.
25 липня. У місті збільшують кількість укриттів. Ховатися можна в деяких закладах громадського харчування та магазинах.
4 серпня. «Замінували» ЦУМ та залізничний вокзал. Такі ж повідомлення про мінування надішли до поліції у сусідніх областях. Правоохоронці вибухівки у Тернополі не знайшли.
10 серпня. На виконкомі вирішили встановити зірку «Захисникам та захисницям України» на «Алеї слави» до Дня міста.
18 серпня. Залізничний вокзал та ЦУМ знову «замінували». Знову нічого не знайшли і знову такі ж повідомлення були в сусідніх областях.
23 серпня. В Україні святкують День Державного Прапора. Масових заходів вирішили не проводити.
24 серпня. День Незалежності в умовах війни з росією. У місті нагородили військових. Біля Старого парку виставили спалену нашими захисниками російську техніку. Тернополяни вірять – вже скоро війна закінчиться, Україна переможе!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Джерело: te.20minut.ua
Марія Іванова головний редактор сайту Надзвичайні новини України – визнана фахівчиня в галузі журналістики, яка віддано присвятила своє життя розкриттю новин та подій, що впливають на сучасне суспільство України. З юності вона виявляла захоплення словом, а пізніше обравши журналістику своїм шляхом, завоювала високий авторитет в цій галузі.
